Уся Україна зараз відважно і невпинно воює з ворогом на різних фронтах, попри великі біль та втому.

Ми захоплюємося силою та хоробрістю своїх співвітчизників і співвітчизниць та намагаємося тримати цю боротьбу зі свого театрального боку. Тому, наш новий сезон присвячуємо відвазі усіх українців та їхньому неймовірному спротиву. Зокрема, таким чином висловлюємо невимовну вдячність усім тим, хто перебуває на передньому краї війни та своїм героїзмом виборює для нас можливість продовжувати діяльність.

Вже у перші місяці великої війни ми зрозуміли, що театр повинен працювати далі, хоч і у нових умовах і за новими принципами. Свою мету ми визначили як творення потужної патріотичної української культури, здатної протистояти ворожому тиску.

З моменту повномасштабного вторгнення Львівський театр підготував три нових вистави. Дві з них (“Шмата”, “Сонячне небо”) були створені вже в умовах війни та реагують на виклики суворого сьогодення.

Ми переглянули свій репертуар, відмовилися від багатьох неактуальних постановок. Але також усвідомили вагу того, що вже почали робити раніше – вистави, які підіймають важливі теми і не бояться говорити з дітьми про проблеми. Про складну і важку історію нашого краю та патріотичні цінності (“Золоторогий олень”), про екологічні виклики (“Знайдена лялька”), про дорослішання (“Шапочка. Червона”), про важливість бути самим собою (“Про Лицаря Прищака і Принцесу Гарнюню”).

Від початку повномасштабного вторгнення у Львівському театрі ляльок діяв притулок для тих українців, які втікали від жахів війни. Працівники театру включилися у різноманітну волонтерську діяльність і далі продовжують цим займатися.

Ми дякуємо усім співвітчизникам за відвагу перед лицем пекельного ворога, за можливість продовжувати творити театр, за існування незалежної України наперекір усьому.

Будемо докладати усі сили, аби театр в Україні жив і виконував свою головну місію – творити і утверджувати міцну українську культуру!