Освіта: Люблінський Католицький Університет, Інститут наук про родину, магістр богослов’я;
Тернопільське обласне державне музичне училище ім. С. Крушельницької, спеціальність “актор драматичного театру”;
Рівненський державний гуманітарний університет, спеціальність “актор драматичного театру”;
У театр я потрапила… поступово.
Спочатку мене взяли у проект барокового вертепу “Зоря блодагодатна” у форматі разових викликів. А потім вже офіційно подалася на конкурс актора і пройшла! Робота актора-ляльковода виявилася дуже непростою справою, але я дуже рада, оскільки це була моя мрія!
Якби я була лялькою, то… Сніговичком із вистави “Сніговички та сонечко”.
Або Осликом, який шукає Бога, з вистави “Дорога до Вифлеєму”. Вони обидва цілеспрямовані, перебувають в постійному пошуці правди, добра, краси та любові. І на цьому шляху не бояться служити ближньому, віддаючи частинку себе, навіть якщо це, на перший погляд, і віддаляє їх від цілі. Але, зрештою, саме ці вчинки приводять їх до сповнення мети свого життя!
У своїй професії найбільше люблю… розмаїття.
Адже знову і знову можна пробувати щось нове, вчитися чогось, що ніколи не пробувала. Можна виражати свої почуття через свого героя, ділитися своїм світоглядом з багатьма людьми одночасно. Дізнаватися багато про себе через співпрацю з колегами та режисерами. Це постійний виклик і вихід із зони комфорту, а отже, неустанний розвиток і розширення кругозору.
Якби у мене була чарівна паличка,… я б допомагала людям розвиватися!
Ставила б людей у такі ситуації, які б допомагали їм переосмислювати себе і стосунок до світу. Усвідомлювати відповідальність перед майбутніми поколіннями і природою. Ну і забрала б зі світу усю нецензурну лексику!