Львівський театр ляльок готує прем’єру «Яйце–Райце»

У вересні Львівський театр ляльок представить прем’єру вистави «Яйце–Райце» – сценічне прочитання давньої української казки, у якій чарівний світ птахів, звірів і людей розповідає про вибір, відповідальність, довіру та памʼять.

В основі сюжету – давній космогонічний міф про створення та відновлення світу. Після великої битви між птахами та звірами від гармонійного світу залишається лише обпалене дерево та поранений Орел. Чоловік рятує його, віддаючи останнє, що має, і за це отримує дивовижний дар – Яйце–райце, з якого може постати новий світ.

Та Чоловік не довіряє Орлові, розбиває яйце завчасно, і його вміст розлітається світом. Щоб зібрати втрачене, він укладає зі Змією угоду, а згодом цей борг переходить до його Сина. Хлопець вирушає до Зміїної пустелі, де на нього чекають три надскладні випробування, зустріч зі Зміючкою Оленкою, втеча від Змії та, зрештою, випробування забуттям.

Попри те, що казка побудована навколо долі, яку головний герой ніби отримує у спадок, режисерка Уляна Мороз шукає в ній можливість для іншого прочитання. Для неї важливо показати, що людина не лише приймає те, що їй випало, а й може змінювати долю власними рішеннями і діями.

Особливо виразно це проявляється у третьому випробуванні Сина. Він може скористатися шансом і втекти, але замість цього обирає допомогти лісу, який охоплює пожежа, та врятувати диких звірів. Саме тоді герой відкриває для себе силу, якої неможливо здобути наодинці.

«Мені важливо було, щоб герої таки мали можливість бути творцями своєї долі і щоб у них була сила співпраці», – говорить режисерка Уляна Мороз.

Так «Яйце–Райце» стає розповіддю про відповідальність за власний вибір і про те, що разом можна зробити те, що неможливо зробити самому. Казка також говорить про наслідки недовіри, про відповідальність за вчинки попередніх поколінь та про можливість не повторювати чужих помилок.

Окреме місце у виставі займає тема пам’яті. Син, який проходить усі випробування, врешті забуває Оленку. Та її любов і вірність допомагають повернути йому пам’ять. У цьому казковому мотиві пам’ять постає як те, що зберігає зв’язок людини з власною історією, почуттями та тими, хто був поруч.

Вистава буде майже без діалогів. Складний і насичений подіями сюжет режисерка прагне розповісти насамперед засобами сценічної дії, пластики, ляльки, музики та співу.

Ключові події казки оспівуватиме незрячий кобзар Тарас Дороцький. Він виконуватиме пісні та гратиме на бандурі, колісній лірі й сопілках. 

«Мені цікаво, чи можна таку шалено складну історію з довгим і складним сюжетом перетворити в історію, яка буде зрозумілою виключно по візуальному ряду», – зазначає Уляна Мороз.

Сценічне рішення вистави створила Олександра Беземська, звернувшись до естетики українського наївного мистецтва та народного примітиву. У ньому з’являться фантастичні звірі, що творитимуть химерний і водночас впізнаваний казковий простір. Ця образність перегукується з мистецькою традицією, у якій працювала, зокрема, Марія Примаченко, – з її фантастичними істотами, декоративністю та переосмисленням народних образів.

На сцені цей світ творитимуть дві акторки. Для режисерки такий склад має іще один важливий вимір – образ материнської лінії, яка плекає та оберігає життя, передає досвід і тримає зв’язок між поколіннями.

Окрім прем’єри «Яйце–Райце», у вересні репертуар Львівського театру ляльок поповниться двома студентськими роботами, створеними студентами спеціальності «Перформативне мистецтво» Львівського національного університету імені Івана Франка. У Великій залі театру 27 вересня о 17:00 покажуть «Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся – виставу для дітей від 8 років. А 20 вересня о 17:00 у Нижньому залі відбудуться покази «Лабіринтів мистецтва», вистави, побудованої на поезії Ліни Костенко.